“Ніцше (Nietzsche) Фрідріх (1844–1900), німецький філософ, представник іраціоналізму і волюнтаризму, один із засновників “філософії життя”. Професор класичної філології Базельського університету (1869–1879). Відчув вплив А. Шопенгауера та Р. Вагнера. У “Народженні трагедії з духу музики” (1872) протиставив два начала буття – “діонісійське” й “аполонівське”. У творах, що написані в жанрі філософсько-художньої прози, виступав з анархічною критикою буржуазної культури, проповідував естетичний імморалізм (“По той бік добра і зла”, 1886). У мифі про “надлюдину” індивідуалістичний культ сильної особистості (“Так казав Заратустра”, 1883–1884; “Жадання влади ”, видано в 1889–1901) поєднувався у Ніцше з романтичним ідеалом “людини майбутнього”. Реакційні тенденції вчення Ніцше розвивало ніцшеанство, їх використовували ідеологи німецького фашизму” [7; с 542].

Кримінальний процес України є складним, комплексним, багатогранним, багатосуб’єктним суспільним явищем. Його основне призначення – боротьба із злочинністю, а конкретніше – втілення в життя кримінального права, його застосування.
В нашій курсовій роботі висвітлені основні, найважливіші питання кримінального процесу як суспільного явища, аналізуються власне поняття кримінального процесу, як передбачена КПК України діяльність та правовідносини, що виникають в процесі цієї діяльності, стадії, як відносно самостійні, пов’язані між собою частини кримінального процесу, процесуальні гарантії, як передбачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства, кримінально-процесуальна форма, як передбачений кримінально-процесуальним за¬коном порядок усієї кримінально-процесуальної діяль¬ності, та інші пов’язані з ними питання.

Незважаючи на те, що незалежна Україна вже відсвяткувала свій перший ювілей – 10 років, вона все ще розвивається. Це стосується і сфери судочинства, зокрема, кримінального. На сьогоднішній день проблема вдосконалення системи кримінального судочинства стоїть так само гостро, як і десять років тому. В нашій державі з’являються власні, вітчизняні науковці, вчені; депутати Верховної Ради набувають досвіду з кожним новим скликанням, а правоохоронні органи продовжують свою невпинну захисну діяльність. І це нормально, адже кожна держава проходить етап становлення і розвитку. Тож Україна не виняток.

Необхідною умовою розвитку державності є наявність таких інститутів та регуляторів, яким притаманні ознаки цивілізованості і загальнолюдських цінностей, своєрідних соціальних орієнтирів, які відтворюють закономірності суспільного життя. Концентрований вираз вимог суспільної моралі, що відпо¬відає певному періоду розвитку держави, міститься саме у принци¬пах – приписах вищого ступеня нормативності, які відображають напрямки соціальної орієнтації суспільства.

Необхідною умовою розвитку державності є наявність таких інститутів та регуляторів, яким притаманні ознаки цивілізованості і загальнолюдських цінностей, своєрідних соціальних орієнтирів, які відтворюють закономірності суспільного життя. Концентрований вираз вимог суспільної моралі, що відпо¬відає певному періоду розвитку держави, міститься саме у принци¬пах – приписах вищого ступеня нормативності, які відображають напрямки соціальної орієнтації суспільства.

У підручнику з кримінального права Михайленка П.П. знаходимо: “Державно-правова задача обґрунтованості притягнення до кримінальної відповідальності та обґрунтованості засудження безпосередньо випливає з найважливішої основи правосуддя – принципу презумпції невинності”. Саме з цього принципу, який проголошено Конституцією України, слід починати при розв’язанні питання про підстави кримінальної відповідальності.

Систему кримінального процесу України складають вісім стадій. Першою з них є порушення кримінальної справи, інколи її ще називають стадією вирішення питання про порушення кримінальної справи. Це обов’язкова стадія кримінального судочинства, бо жодна кримінальна справа не може її обминути, в той час як інші стадії не є обов’язковими. На цьому етапі процесуальної діяльності допускається здійснення лише однієї слідчої дії (огляд місця події), причому за наявності для цього підстав у невідкладних випадках.

З криміналістичної точки зору, документ може бути охарактеризований як матеріальний носій інформації, який має значення для кримінального судочинства.