Конституцією передбачене право на захист і окремих категорій осіб. Так у ч. 2 ст. 63 передбачене право на захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Детальніше їхнє право на захист регламентується діючим кримінально-процесуальним законодавством (ст. 21 КПК).

Конституцією передбачене право на захист і окремих категорій осіб. Так у ч. 2 ст. 63 передбачене право на захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Детальніше їхнє право на захист регламентується діючим кримінально-процесуальним законодавством (ст. 21 КПК).

Із розпадом СРСР і проголошенням незалежності України наша держава відкрилася для впливу ззовні. У більшості випадків цей вплив є позитивним, але є певні негативні моменти. Завдяки впливу іноземної злочинності українська злочинність почала невпинно розвиватися, набувати нових форм. Повсякчас “удосконалюються способи злочинної діяльності, які набувають професіоналізму.”[10] На теперішній час, як це не прикро, злочинність почала безпосередньо впливати на соціально-політичну обстановку в державі.

Тема нашої курсової роботи: “Висновок експерта як джерело доказів”. Тобто вона присвячена одному із дев’ятьох джерел доказів. На протязі всієї курсової роботи ми наголошуємо на важливості даного джерела доказів і одночасно на тому, що воно не має наперед встановленої сили, є рівнозначним іншим джерелам, і повинно оцінюватися нарівні з ними.
Закон чітко визначає умови і межі проведення судової експертизи. Рішення про її призначення має прийматися одразу ж після виникнення необхідності з'ясування питань, які потребують спеціальних знань. Зволікання в цьому неминуче призводить до тяганини в розслідуванні і в судовому розгляді справи, а інколи взагалі робить неможливим подальше проведення експертизи.

Кримінальний процес України є складним, комплексним, багатогранним, багатосуб’єктним суспільним явищем. Його основне призначення – боротьба із злочинністю, а конкретніше – втілення в життя кримінального права, його застосування.
В нашій курсовій роботі висвітлені основні, найважливіші питання кримінального процесу як суспільного явища, аналізуються власне поняття кримінального процесу, як передбачена КПК України діяльність та правовідносини, що виникають в процесі цієї діяльності, стадії, як відносно самостійні, пов’язані між собою частини кримінального процесу, процесуальні гарантії, як передбачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства, кримінально-процесуальна форма, як передбачений кримінально-процесуальним за¬коном порядок усієї кримінально-процесуальної діяль¬ності, та інші пов’язані з ними питання.

Незважаючи на те, що незалежна Україна вже відсвяткувала свій перший ювілей – 10 років, вона все ще розвивається. Це стосується і сфери судочинства, зокрема, кримінального. На сьогоднішній день проблема вдосконалення системи кримінального судочинства стоїть так само гостро, як і десять років тому. В нашій державі з’являються власні, вітчизняні науковці, вчені; депутати Верховної Ради набувають досвіду з кожним новим скликанням, а правоохоронні органи продовжують свою невпинну захисну діяльність. І це нормально, адже кожна держава проходить етап становлення і розвитку. Тож Україна не виняток.

Необхідною умовою розвитку державності є наявність таких інститутів та регуляторів, яким притаманні ознаки цивілізованості і загальнолюдських цінностей, своєрідних соціальних орієнтирів, які відтворюють закономірності суспільного життя. Концентрований вираз вимог суспільної моралі, що відпо¬відає певному періоду розвитку держави, міститься саме у принци¬пах – приписах вищого ступеня нормативності, які відображають напрямки соціальної орієнтації суспільства.

Необхідною умовою розвитку державності є наявність таких інститутів та регуляторів, яким притаманні ознаки цивілізованості і загальнолюдських цінностей, своєрідних соціальних орієнтирів, які відтворюють закономірності суспільного життя. Концентрований вираз вимог суспільної моралі, що відпо¬відає певному періоду розвитку держави, міститься саме у принци¬пах – приписах вищого ступеня нормативності, які відображають напрямки соціальної орієнтації суспільства.

У підручнику з кримінального права Михайленка П.П. знаходимо: “Державно-правова задача обґрунтованості притягнення до кримінальної відповідальності та обґрунтованості засудження безпосередньо випливає з найважливішої основи правосуддя – принципу презумпції невинності”. Саме з цього принципу, який проголошено Конституцією України, слід починати при розв’язанні питання про підстави кримінальної відповідальності.

Систему кримінального процесу України складають вісім стадій. Першою з них є порушення кримінальної справи, інколи її ще називають стадією вирішення питання про порушення кримінальної справи. Це обов’язкова стадія кримінального судочинства, бо жодна кримінальна справа не може її обминути, в той час як інші стадії не є обов’язковими. На цьому етапі процесуальної діяльності допускається здійснення лише однієї слідчої дії (огляд місця події), причому за наявності для цього підстав у невідкладних випадках.